Через сприятливі природні умови (переважно чорнозем) цей простір був головно зайнятий під культуру пшениці.
На загальну площу описаної смуги орна земля займає середньо 50—75%. На півночі Львова в Збоїськах, Малехові і Дублянах переважають городи й сади, які в великій мірі покривають попит міського населення на городину й овочі. В Янові розвивалося бджільництво.
Львівський район не багатий на сировину, яка дала б підставу до розвитку місцевої промисловості. В околицях Жовкви, Рави Руської знаходяться родовища бурого вугілля, торф в околиці Дублян і Жидатич, а ґіпс в районі Глинної Наварії.
В загальному балянсі львівської промисловости приміська смуга не відіграє більшої ролі. Загально беручи, можна ствердити, що тут скупчується тільки промисловість предметів широкого вжитку, мінеральна, виробництво будівельних матеріялів (в зв'язку з місцевою сировиною) та деревно-обробна промисловість.
Крім промислових підприємств, які знаходяться в місті і на його периферіях, треба згадати підприємства, що знаходяться в сфері впливів Львова, а саме: в Винниках фабрика тютюневих виробів, великі ґуральні в Жовкві, Куликові, Янові, Городку, Великому Любіні, Бібрці, Давидові, Миколаєві, Куровичах, Задвір'ї і Красному; млини в Жовкві, Куликові, Янові, Бібрці, Черкасах, Миколаєві, Куровичах, Винниках, Борщовицях, Задвір'ї і Красному; фабрика дріжджів в Лисиничах. Із підприємств мінеральної промисловости треба згадати про керамічні підприємства в Жоівкві, Городку, Глинній Наварії, Щирці, Старому Селі, Миколаєві і Сихові; вапнярки в Городку, Щирці, Бібрці, Лопушній; а з деревиої промисловосте: тартаки в Жовкві, Старім Селі, Красному, дерево-обробні підприємства в Рясній Польській і Янові. В сфері впливів міста Львова розташовані всі більші прогулянкові і відпочинкові селища міської людности: Брюховичі — 12 км від центра міста, на північному заході, серед здорової піщаної і лісистої околиці, де було багато пенсіонатів і віллів (частинно знишені останньою війною). В подібному природ- ньому середовищі лежить Голосько Велике з санаторією для хворих на легені. З інших місцевостей треба згадати про знане Львов'янам літнисько: Зимна Вода і Рудио — близько залізничної лінії Львів— Городок. Прогулянковими місцевостями, поруч вже вичисленних (Городок, Янів з тереном водного спорту), є на сході — околиці Чортівської Скали, на півночі — Брюховичі, на заході — Зимна Вода, Басівка, Ставчани, Миколаїв. До найбільш відвідуваних лікувальних місцевостей належить Любінь Великий, Немирів і Шкло з сірчаними водами.
Зa княжих часів у Львові жило приблизно 2-3 тисячі людности. Було це передовсім тубільне українське населення. Інша людність напливала тут або на запрошення князів, або притягало її торговельне життя міста; до цієї людности належали: німці, вірмени, татари, мадяри, караїти, жиди. За соціяльно-професійним розподілом населення творили: бояри - княжі урядовці й дружинники, духовенство, купці, ремісники, селяни (вільні і напіввільні).
Багаті люди мали тут свої двори з челяддю, городами, садами, а про велике заінтересування культурними справами свідчать численні церкви, над якими, напевно,